Великий рік 2021. Реалізація та перспективи

Мій Великий рік почався 21 лютого 2021 року. Якраз на зимовий Великий день. До кінця березня їздив тільки по півдню України і не дуже багато. Важливі види для Великого року: сипуха, баранець малий.
За першу велику поїздку на 2 тижні відвідали багато цікавих місць Центрального та Західного Полісся. Ця поїздка виявилась дуже вдалою і задала темп усьому Великому року. Тоді я сфотографував більшість «поліських» видів. Важливі види для Великого року: сова бородата, орябок, дятел трипалий, сич волохатий, омелюх, дрізд білобровий, пугач, синиця біла, глушець.
Другу половину квітня та початок травня активно їздив по Одеській області. Теж досить вдало. Важливі види: баранець великий, дрімлюга, баклан малий, лунь степовий, сорокопуд червоноголовий, мартин трипалий.
Ще в першій половині травня поїхав на тиждень на південь Херсонщини. Другий день цієї поїздки виявився надзвичайним. В обід 7-го травня 2022 р. побачили неголя довгодзьобого – новий вид для України, а ввечері чайку білохвосту – лайфер та рідкісний залітний вид в Україні! Інші важливі види: сова болотяна, журавель степовий, побережник ісландський, грицик малий.
18-го травня в Одесі побачив яструба коротконогого – лайфер та ще один важливий вид для Великого року.
В другій половині травня поїхав на тиждень на Придунав’є. Теж досить вдало але були і невдачі. Не знайшов очеретянку тонкодзьобу та яструба коротконогого. Добре що яструба в Одесі побачив перед цією поїздкою) Важливі види: чапля єгипетська, берестянка бліда, чернь білоока, чапля жовта, пелікан кучерявий.
На початку червня тиждень їздили по Чернігівській та півночі Сумської області. Побачив там майже все що хтів, крім кобилочки-цвіркуна. В останній день подорожі навіть знайшли той вид що вже не сподівались знайти. Просто зупинились на узбіччі дороги в с. Зноб-Новгородське, щоб продумати подальший маршрут. І тут я чую з машини як поруч з закинутого двору співає очеретянка садова! До вечора шукали очеретянку садову по подібним закинутим дворам в цьому селі але більше не знайшли. Наступного дня у нас було тільки 2 години зранку. Ще раз побачили очеретянку садову на тому самому місці. Поїхали далі шукати очеретянку садову, а знайшли вівчарика зеленого! Крім очеретянки садової та вівчарика зеленого важливі види: мородунка, щедрик, очеретянка прудка, деркач, чечевиця, кобилочка річкова.
В середині червня після Сумської області дуже вдало відвідав захід Донецької області. Там побачив очеретянку тонкодзьобу, яку не знайшов на півдні Одеської області. Інші важливі види: трав’янка азіатська, вівсянка чорноголова, могильник.
Єдиний раз коли я суттєво змінив свої розроблені до початку Великого року плани – це під час тижневої поїздки у другій половині червня. Планував поїхати та південь Вінницької області та просуватись в напрямку Карпат. Але зрозумів що часу у мене замало і так буде пропущено багато потрібних видів. Маршрут я повністю переробив та спланував твитчінг-тур Західною Україною) Новий маршрут був Косів, Кваси, Закарпаття, Львів, Львівська область, Рівненська область. Твітчинг-тур виявився просто фантастичним за результатами! Кожен день знаходив вид який я планував знайти і взагалі побачив за 6 днів 7 важливих для Великого року видів. Це серпокрилець білочеревий, золотомушка червоночуба, соловейко західний, підкоришник короткопалий, шуліка рудий, кобилочка-цвіркун, підорлик великий.
Липень як і планував відпочивав від птахів. Але повністю відпочити від птахів не вдалось) Справа в тому що 17 з 34 наших дуплянок заселили совки. А в липні якраз підростають та вилітають пташенята. Тож доводилося кожен тиждень перевіряти дуплянки щоб прослідити наскільки успішним було гніздування. Про наших совок напишу окремо пізніше. Ще в липні їздив подивитись на казарку білощоку на Тилігульському лимані.
Першу половині серпня провів в Карпатах. За 8 днів пройшли всю Чорногору по маршруту Кваси, г. Петрос, г. Говерла, г. Бребенескул, г. Піп Іван Чорногірський, с. Говерла. Додав усі «карпатські» види. Це шишкар ялиновий, щеврик гірський, тинівка альпійська, дрізд гірський, горіхівка, пронурок та плиска гірська.
Два тижня другої половини серпня провели на Кінбурнському півострові та півдні Херсонської області. Теж дуже вдало помандрували. На Кінбурні додав пухівку, поморника короткохвостого, буревісника малого, побережника білого та плавунця круглодзьобого. На Херсонщині – боривітра степового та дерихвіста степового.
В вересні – жовтні їздив по Одеській та Миколаївський областях та добирав пропущені види. Важливі види: хрустан, балабан, погоничі малий та звичайний, гагара червоношия, фламінго, баклан чубатий.
В кінці жовтня – першій половині листопада проїхався по півдню та сходу України, також 2 рази був на Київському водосховищі та провів тиждень на Житомирському та Малому Поліссі. Додав пуночку, пірникозу червоношию, савку, дятла білоспинного, сову довгохвосту, морянку та зробив фото деяких простих видів.
В кінці листопада була чудова триденна поїздка на північ Чернігівської області в пошуках сови яструбиної. Сову не знайшли, але знайшли пролітного беркута, що теж дуже класно. Плюс сфотографував тетерука. Потім був біля Києва та в першій половині грудня їздив на заході України. Додав мартина сріблястого, синьгу, чечітку гірську, жайворонка рогатого та жовну зелену.
Тим часом в Одесі знайшли мартина гренландського. Тож довелось 11 та 12 грудня 2021 р. провести на одеському сміттєзвалищі) Як виявилося не даремно. Самого мартина гренландського тоді не побачив але зробив багато фото. На фото першого дня з годом знайшов мартина гренландського, а на фото другого дня ще й дорослого мартина полярного! 15-го грудня була ще одна твітчерська поїздка в Кучургани в пошуках тинівок чорногорлої та сибірської. Тинівок тоді не знайшли.
В другій половині грудня здійснили останню поїздку в 2021 р. в пошуках видів для Великого року. Шукали дрохву, подорожника лапландського, гуменника, турпана, мартина морського але нічого не знайшли. Навіть шишкарів ялинових в Карпатах не знайшли яких хотів краще зняти. Поїздка виявилась невдалою. Єдине що вдалось це зробити кращі фото пухляка) Завадили несприятливі погодні умови, короткий світовий день та загальна низька активність птахів. Тож не залишайте нічого на грудень) Це був якби сигнал що потрібно закінчувати Великий рік. Так би воно і було якщо б не з’явився сірий жайворонок на Куяльницькому лимані) 29 грудня вдалось його зняти, додати ще одного лайфера у свій лайфлист і таки закінчити Великий рік на мажорній ноті!
Загалом вийшло 312 видів за Великий рік та 320 видів у лайфлисті. Тобто я не побачив тільки 8 видів з мого лайфлиста. Це турпан, пісочник товстодзьобий, плавунець плоскодзьобий, мартин морський, вівчарик лісовий, вівчарик золотомушковий, чечітка звичайна та вівсянка-ремез.
Якщо рахувати не тільки календарний рік то я закінчив свій Великий рік 6-го лютого 2022 р. Закінчив як і почав на зимовий Великий день. Маршрут цього разу був дуже простий – твітчерська поїздка в Кучургани. Цей останній день Великого року вийшов дуже яскравим. Мені пощастило додати до свого лайфлиста дуже крутого лайфера – тинівку чорногорлу! Тож я побачив усі 3 нових вида для України минулого року – неголя довгодзьобого, мартина гренландського та тинівку чорногорлу. Цього року їздив небагато і все ж таки побачив 5 видів птахів що не бачив минулого року. Це мартин морський, гуменник тундровий, подорожник лапландський, дрохва та тинівка чорногорла. Загалом виходить 317 видів за рік та 324 вида у лайфлисті.
Ну і трохи підсумків. Що завадило показати більш високий результат за календарний Великий рік? Перша і головна причина це те що я пропустив січень і майже весь лютий 2021 р. Тому не побачив такі досить звичайні види як мартин морський, чечітка звичайна, гуменник тундровий, подорожник лапландський та дрохва. Друга причина – здебільшого шукав птахів сам і твітчив небагато. Минулого року через це не побачив тільки турпана. Ну можливо ще плавунця плоскодзьобого.
Що нас чекає попереду? Напевно багато чого цікавого. Птахування буде і далі розвиватись в Україні досить швидко. Я очікую що принаймні декілька видів птахів «знайдуться» в Україні і їх можна буде побачити на регулярній основі. На сьогоднішній день вважаю регулярними в Україні десь 320 видів птахів. Тож результат 320+ видів за рік цілком реальний. Очікую що мій минулорічний рекорд не протримається довго.
Про ідеальний Великий рік як я його бачу. Починати його треба 1 січня. До того як ви доїли увесь олів’є) Власні пошуки потрібно комбінувати з твітчерськими поїздками. Переважну більшість регулярних видів треба побачити за перші півроку. Це насамперед усі горобцеподібні, дятли, тетерукові, сови та решта потайних видів. В кінці червня повинно бути принаймні 300 видів птахів. Липень можна відпочити від птахів) Решту року добираємо одиночні пропущені види, твітчимо та шукаємо рідкості. Результат мрії – 333 вида птахів за рік. В Румунії рекорд 327 видів. То чим ми гірші?)
Декілька порад) В ідеалі планувати поїздки треба так щоб кожен регулярний вид ви могли побачити принаймні в 2-3 місцях підчас одної чи декількох поїздок. Не плануйте занадто щільний графік поїздки бо будете тільки переїжджати с місця на місце і нічого не побачите. Якщо поїздка довга краще взагалі не визначати заздалегідь скільки часу ви проведете в тих чи інших місцях бо пошуки певних видів птахів можуть зайняти більше часу ніж очікувалось чи навпаки деякі місця виявляться нецікавими і не буде сенсу там довго знаходитись. Бажано мати якийсь час в запасі. Найбільше уваги приділяйте рідкісним та локальним видам. Тобто тим видам заради яких і планується поїздка в певні місця. Якщо якісь види не виходить знайти не засмучуйтесь і не зациклюйтесь на цьому. Просто отримуйте задоволення від подорожі)
Ну і на останок цьогорічні фото 5 видів птахів що я не побачив минулого року та деяких інших цікавих видів.

1. Подорожник лапландський

2. Гуменник тундровий

3. Дрохва

4. Тинівка чорногорла

5. Мартин морський

6. Мартин гренландський

7. Мартин каспійський

8. Сич хатній

9. Жайворонок сірий

10. Пуночка